7 грудня - день  Катерини

Вивчаючи звичаї та обряди свого народу, слід пам'ятати, що чаклунством чи магією займалися одиниці, а звичаї та обряди народу складалися на давній світоглядній основі. Із 7 грудня пов'язувалися звичаї «кликати Долю», ворожити на щасливе заміжжя. Робили це переважно дівчата. Вони сходилися до однієї з хат чи до хати, де зимовими вечорами влаштовувались вечорниці. Там варили пшоняну кашу. Коли сутеніло, загортали горщик з кашею у рушник і виходили до воріт «кликати Долю». Кожна дівчина по черзі гримала макогоном об ворота і гукала: «Доле, ходи до нас вечеряти». Потім прислухалися, чи не чути десь у селі якихось голосів, чи «одізвалася Доля». У Галичині дівчата під час вечері потай зі жменею каші вибігали надвір, кидали кашу на дах і кликали свого судженого кашу їсти.

Прикмети та приказки на Катеринин день:

• «Як на Катерину холодно, то буде голодно»;
• «Катеринин день пришёл, катанье привёл»;
• «Пришла Катерина - придёт и перина»;
• «Вечер под Екатерину - время ворожбы»;
• «У невесты женихов сто один, а достанется один»;
• «Телега хлеб в дом возит, а сани - на базар»;
• «Мороз - сорок пудов на воз»;
• «Катерина по воді, то Різдво по льоді».